Головна причина, що спонукала Ісламу Карімова висловити на саміті ОДКБ особливу думку, полягає в тому, що найменше узбецький лідер бажає, аби військовий блок, що консолідував частину держав пострадянського простору, виконував функції держав Варшавського пакту, об’єднані озброєні сили якого пригнічували так звані контрреволюційні заколоти в Угорщині і Чехословакії. Так вважає узбецький експерт Сергій Ежков, передає корерспондент .
За його словами, фактично президент Узбекистану, заявивши про неприйнятність якої-небудь участі в насильницьких діях усередині країн-учасників Договору, застеріг молодих, російських політиків, що б’ють копитами, від необачних кроків з негативними наслідками, що далеко йдуть.
Чому взагалі Іслам Карімов поїхав до Москви, хоча неодноразово досить демонстративний ігнорував подібні зустрічі? На думку аналітиків, його приїзд означає політичну підтримку Узбекистаном ОДКБ як структури, здатної в перспективі забезпечити безпеку держав-учасників організації в разі зовнішніх погроз, в першу чергу, тих, що впродовж ряду років виходять від нестабільного Афганістану. Оскільки американська військова присутність в цій країні при будь-якому розкладі обмежена в часі, зрозуміло, що Узбекистан не хотів би залишитися з проблемою один на один, — відзначив узбецький експерт.
На його думку, в той же час, абсолютно вочевидь, що Ісламу Карімова непокоїть поспішність, з якою Росія готова легітимно підтягнути ОДКБ до дозволу міжетнічних або якихось інших конфліктів, що виникають або тліючих в країнах, що входять в цей військово-політичний блок.
Тобто, Узбекистан проти того, аби ОДКБ став деякою дубиною, що постійно нависає над політиками суверенних держав. Проти, оскільки немає гарантій, що у когось не виникне непереборної спокуси розмахувати цією дубиною на свій розсуд, на основі припущень, революційної доцільності, політичних переваг, особистих симпатій або антипатій, — вважає Ежков.
Експерт звернув увагу на те, що за великим рахунком, особлива позиція Узбекистану в ОДКБ схожа на ту, що займає Франція в НАТО. Так, Франція — за НАТО як структуру, що гарантує європейську безпеку, але в той же час ця країна по цілій низці запитань має свою думку, не співпадаючу з думкою адміністрації США або інших членів альянсу Северо-атлантічеського, і зовсім не завжди йде у фарватері зовнішньої політики США, — укладає узбецький політолог.
Як вже повідомляло, президент Узбекистану Іслам Карімов на сесії Поради колективної безпеки ОДКБ, заявив, що найголовніше призначення цієї міжнародної організації полягає перш за все в захисті держав-учасників організації від зовнішніх погроз. Неприйнятна яка-небудь участь в так званих насильницьких діях усередині країн. У цьому полягає наша принципова позиція, — підкреслив Іслам Карімов. За його словами, насильницькі дії усередині країн виникають по різних сценаріях усередині і можуть виникати при безпосередній участі і фінансуванні з боку зовнішніх сил. Треба розібратися в тому, хто є організатором таких дій, і лише після цього приймати ті або інші рішення. Події на півдні Киргизії, які мали місце 10-14 червня цього року, учать нас багато чому. У ті трагічні дні більше ста тисяч біженців потрібно було забезпечити дахом, медикаментами, живленням і іншими необхідними засобами. Крім того, стояло завдання забезпечити безпеку густонаселеного, багатонаціонального регіону нашої країни — Ферганської долини, не упустити контроль над ситуацією на кордоні. Інакше було б не уникнути нових, не менш масштабних кровопролитий, — відзначив узбецький лідер. На його думку, в разі, якщо б на територію Киргизії увійшли військові підрозділи країн ОДКБ, це могло б привести до ескалації конфлікту. Якби хоч один військовослужбовець Узбекистану, Казахстану або Росії, це незалежно, перейшли кордон (Киргизії), це дало б пожежу, яку потім дуже важко було б утримати, — сказав глава Узбекистану, наводячи приклад з історії держав простору Співдружності. Те, що Азербайджан і Вірменія впродовж більш ніж 20 років не можуть домовитися про дороги мирного врегулювання Карабахської проблеми, говорить само за себе, — відмітив він. ОДКБ як важлива регіональна організація, перш ніж приймати які-небудь заходи по тій або іншій надзвичайній ситуації, повинна в першу чергу визначити причини проблеми, виявити потенційних організаторів, дати оцінку наслідків таких дій і зробити правильні виводи, — резюмував президент Узбекистану.