ТБІЛІСІ, 23 грудня — Новини-Грузія. 2011 рік оголошено в СНД Роком культурної спадщини народів країн СНД, — про це було заявлено на прес-конференції керівництва Міждержавного Фонду гуманітарної співпраці держав-учасників СНД в прес-центрі інформагентства «УНІАН» за підсумками правління МФГС, що відбулося в Києві засідання.
У прес-конференції взяли участь спецпредставник президента Росії по міжнародній культурній співпраці, співголова МФГС Михайло Швидкой, голова правління МФГС, надзвичайний і повноважний посол Азербайджанської Республіки в Російській Федерації Полад Бюльбюльогли, виконавчий директор МФГС, надзвичайний і повноважний посол Армен Смбатян, міністр культури і туризму України Михайло Куліняк.
Відповідаючи на питання про заходи МФГС, проведені в ці дні в Києві і результатах засідання правління Фонду, голова правління організації, посол Азербайджану в Росії Полад Бюльбюльогли повідомив, що зростає престиж Фонду, тому що поступило і було розглянуте дуже багато звернень.
«І на експертному рівні, і на засіданні правління в Києві прийнята концепція, згідно якої ми повинні розвивати інтеграційні процеси на просторі СНД і звернути особливу увагу на програми, що зачіпають молодь. У нас є декілька крупних проектів щороку – це Форум творчої і наукової інтелігенції, це Молодіжний симфонічний оркестр СНД, премія «Співдружність дебютів» і так далі 2011 рік оголошено Роком культурної спадщини і буде приділено особливу увагу реставраторам, людям, збереженням нашої культурної спадщини, що займається. У плани Фонду входить підтримка телевізійних проектів, телемостів, в області ЗМІ і так далі Будь-які інтеграційні проекти між народами, що населяють простір СНД, нашим Фондом вітаються і підтримуються», — заявив Полад Бюльбюльогли.
Голова правління Фонду Полад Бюльбюльогли і виконавчий директор МФГС Армен Смбатян також повідомили про те, що був підтриманий проект «Прес-клуб журналістів країн СНД, балтії і Грузії при МФГС». У свою чергу, Армен Смбатян додав, що Прес-клуб, що об’єднав справжніх професіоналів своєї справи, дуже активно працює, і Фонд підтримає Прес-клуб СНД з метою додання значного імпульсу для ще більшої активізації його важливої і корисної для всіх нас діяльності.
Голова правління Фонду також додав, що наші країни живуть в цьому ареалі більше 200 років, а 70 років всі ми жили в одній великій країні під назвою СРСР. За його словами, в цій країні було дуже багато негативного, але було і позитивне, що не можна заперечувати: були створені прекрасні умови для освіти, для розвитку культури, науки і були загальні досягнення, інтелігенція мала можливість проводити різні пленуми і з’їзди, комсомол, наприклад, займався спілкуванням серед молоді і у молоді, як мінімум, не було агресивності один до одного, що створювало умови для життя на одному просторі.
«Сьогодні ж ми як були сусідами, так і будемо. Зараз треба, аби були майданчики, аби люди могли, як мінімум, спілкуватися один з одним. Для цього і створений наш Фонд. Ми провели вже п’ять форумів творчої і наукової інтелігенції країн СНД. І всі вони показали, що людям є про що розмовляти і на які теми спілкуватися. Торік ми дали премії молодим ученим. По нанотехнологіях існує школа в Дубне. Тому кажучи про роботу Фонду, я бачу тут великі перспективи. Це – потреба людини спілкуватися. Ми не переслідуємо жодних політичних цілей. І сьогодні, наприклад, дуже ради тому, що в Україні звернули увагу на наш Фонд. Наступний наш Форум пройдет осінню 2011 року в Києві і це дасть можливість людям поспілкуватися і зрозуміти ті процеси, які протікають в Україні. Це дасть ще одну можливість людського спілкування, дасть можливість нашої інтелігенції ближче спілкуватися один з одним, а нашій молоді – ближче взнати один одного і мати спільні проекти», — відзначив Полад Бюльбюльогли.
На прес-конференції також був презентований виданий за ініціативою і за підтримки МФГС «Підручник української мови для країн СНД». За замовленням Фонду підручник підготовлений Російським державним гуманітарним університетом (РГГУ). Підручник розрахований на студентів – майбутніх дипломатів, перекладачів, викладачів, журналістів, специалистов-регионоведов, також може бути використаний для навчання в середовищі діаспори.
При підготовці підручника враховувався факт корисності посібника не лише для російських студентів, але і для студентів інших країн, які через російський вивчатимуть українську мову. Автором підручника стала кандидат філологічних наук, доцент Галина Лісова. У неї близько 50 наукових публікацій, вона є провідним фахівцем в області викладання російської мови в Росії.
Відповідно до договору між РГГУ і МФГС підручник поширюватиметься серед російських вузів і інших вузів країн СНД, в яких вивчається українська мова. МФГС готує до видання підручники для вивчення мов інших країн СНД. Нагадаємо, що вже видані підручники азербайджанської, таджицької, вірменської і туркменської мов.
Як відзначив Швидкой, так склалося, що українська мова, яка є одним з важливих європейських мов, повинні знати на пострадянському просторі і сьогодні, але, на жаль, немає підручників, по яких можна учити український як іноземний. За його словами, після розпаду СРСР підручники по всіх мовах, у тому числі і по російському, потрібно було переписувати для того, щоб ці мови учили як іноземні.
«Оскільки ми вважаємо, що і азербайджанську мову повинні вивчати в Україні, і туркменський в Казахстані, ми стали робити модельну серію підручників мов країн СНД як іноземних. Оскільки мовою міжнаціонального спілкування на пострадянському просторі був і продовжує залишатися російська мова, то ми через російську мову робимо ці підручники. При цьому ми не хочемо і не ущемлюємо чиї-небудь інтереси. Тому я прошу не шукати тут жодного великодержавного шовінізму. Для мене – це не питання політики, а питання інструментальне, оскільки навіть для 9 мільйонів українців, що живуть в Росії, потрібний підручник української мови», — підкреслив Швидкой.
Посол Азербайджану в Росії Полад Бюльбюльогли нагадав, що виданий аналогічний підручник азербайджанської мови і їм дуже задоволені. «Задоволена їм і азербайджанська діаспора Росії, тому що підросло нове покоління, якому дуже поважно мати підручник азербайджанської мови. Звичайно, це не панацея від всіх бід. Мають бути і інші підручники, словники. У країнах СНД є величезна потреба в знанні мов країн СНД», — відзначив голова правління МФГС.
Виконавчий директор Фонду Армен Смбатян заявив, що посібники з мов СНД – література, що зажадалася, в країнах Співдружності. «Видання підручника української мови дуже важливе для підтримки української діаспори в Росії. Я це добре знаю. Знаю, що таке діаспора, і що треба зробити, аби не втратити свою мову, свою культури», — підкреслив Смбатян, додавши, що якщо будуть відповідні звернення, то цей підручник буде переданий українським общинам і в інших країнах СНД.
2011 рік оголошений в СНД Роком культурної спадщини країн СНД
Будь-які інтеграційні проекти між народами, що населяють простір СНД, нашим Фондом вітаються і підтримуються, — заявив Полад Бюльбюльогли.