Море Сулавеси належить трьом країнам — Індонезії, Малайзії і Філіппінам. Тут до цих пір не вистачає інфраструктури для залучення великого кількостей туристів, а внутрішні конфлікти не дозволяють отримувати інвестиції. Проте краса моря Сулавеси і можливості казкового дайвинга залучають безліч тих, що бажають побачити все своїми очима.
Останніми роками нові дослідження моря Сулавеси показали світу, що ми далеко не всі знаємо про свою планету.
У 2007 г американські і філіппінські учені в спільній експедиції під егідою Національного географічного суспільства США виявили в морі Сулавеси приблизно сотню раніше невідомих представників морської фауни. Дослідження велися поряд з південнофіліппінським острівним архіпелагом Тавітаві, який знаходиться в 1200 кілометрах на південь від Маніли.
На думку авторів відкриття, оскільки виявлені організми мешкають в самій глибині океану і в досить обмеженій зоні, вони можуть бути вже впродовж мільйонів років ізольовані від зовнішнього світу.
Дослідження проводилися в замкнутому басейні на глибині до 3000 метрів — використовувався автоматичний глибоководний апарат, оснащений відеокамерами.
Це дослідження дозволило зробити припущення, що саме море Сулавеси є древнім центром, де багато морських видів виникли, розвивалися і потім поширилися по інших регіонах Світового океану.
Серед унікальних організмів, знайдених в результаті експедиції, — новий вигляд медуз з глибини 2,5 км., що володіють чорним забарвленням, і принципово новий вигляд ракоподібного, який є помаранчевою креветкою, що володіє будовою, близькою до морського черв’яка, і що в той же час пересувається на 10 кінцівках.
Напівпрозорий морський огірок, здатний самостійно рухатися, також привернув увагу учених. Учасники експедиції висловили упевненість в тому, що відкриття в морі Сулавеси продовжуватимуться. Якщо, звичайно, його флора і фауна будуть збережена.
Видобуток риби і морепродуктів, у тому числі раковин для виготовлення сувенірів, основний вигляд заробітку жителів побережжя моря Сулавеси.
ПАМ’ЯТКИ
| Замбоанга: Форт Пілар, Музей «Маріна-Лайф», площа Першинг, ісламський квартал Ріо-Хондо, місто на воді в районі Бадахос;
| Манадо: Національний морський парк Бунакен-Манадо Туа, Національний парк Тангкоко.
ЦІКАВІ ФАКТИ
| У північній частині острова Сулавеси,в Національному парку Тангкоко, туристам найпростіше особисто познайомитися з долгопятом — дуже маленьким приматом з дуже великими очима, що живе в місцевих лісах.
| У морі Сулавеси, на території Малайзії, живе кочовий народ мореплавців — баджо, яких часто називають морськими циганами. Баджо дійсно живуть дарами моря і рідко пристають до суші — лише ради торгівлі або похоронів.
| Деякі туристичні довідники не радять туристам відвідини декількох районів моря Сулавеси.
Так, Північний Котабато, о. Мінданао, півострів Замбоанга, о. Басилан, о-ва Тавітаві і архіпелаг Сулу рекомендують якщо і відвідувати, то з дотриманням всіх обережностей — тут можуть викрасти або пограбувати.
| Дайвінг в морі Сулавеси в прибережних рифах північного берега острова Сулавеси, знаменитий дослідник морських глибин Жак Ів Кусто називав одним з самих насичених і цікавих в світі. Саме тут вчені збирали матеріал для складання довідників по тропічних рибах.
| У 1997-1999 рр. в північних берегів острова Сулавеси був виявлений і описаний целакант — викопна кистеперая риба. Останній з відомих екземплярів целаканта був спійманий в 2007 р. біля міста Манадо і прожив 17 годин в штучно обгородженому водоймищі.