Час збирати ядра

Про плановане будівництво атомної електростанції

Дискусія з приводу будівництва в Білорусі першої атомної електростанції, здається, вже припинилася. В тому сенсі, що більшість розсудливих експертів, та і просто людей визнали необхідність заручитися такою гарантією енергетичної незалежності для Білорусі. Навіть США в особі свого держсекретаря Хіларі клінтон підтримали плани Мінська диверсифікувати свої джерела енергії. «Сполучені Штати підтримують цю діяльність, яка включає змагальний процес проектування і будівництва надійної і безпечної станції, що діє відповідно до гарантій МАГАТЕ, — говориться в спільній заяві пані Клінтон і Сергія Мартинова. — Сполучені Штати підтримують зусилля Білорусі по можливо швидкій реалізації цього комерційного проекту». Тим дивніше було читати новину про те, що МЗС Литви недавно направив до Білорусі дипломатичну ноту.

«Міністерство люб'язно просить роз'яснень від Білорусі відносно заяв посадових осіб Білорусі про імовірно завершену процедуру оцінки дії на довкілля планованого будівництва атомної електростанції, а також про те, ніби Литва не має претензій до звіту оцінки екологічної дії», — говориться в документі, який явно складали кваліфіковані дипломати. У Вільнюсі взнали, що в кінці листопада голова комісії з радіологічного захисту Білорусі Яків Кенігсберг на прес-конференції в Мінську заявив, що литовці не мають претензій до білоруської АЕС по частині екології. Литва стверджує, що їй до цих пір не пояснили, чому для будівництва вибраний майданчик, розташований всього в 50 кілометрах від Вільнюса.

Ігналінськая станція взагалі розташована на кордоні з Білоруссю, і нову АЕС Литва, як відомо, хоче будувати там же. А вже про ядерний могильник і обставини його появи під нашим забором взагалі згадувати не хочеться. Але мені, якщо чесно, завжди імпонувала принциповість «зелених», особливо якщо їх активність у відстоюванні цих принципів не виходила за рамки розумного. Здається, після Чорнобиля білоруси ретельніше за всіх в світі повинні личити до питань безпеки на атомній електростанції. І побоювання сусідів нам теж ой як зрозумілі, ми до них зобов'язані відноситися шанобливо.

Ще зрозуміліші ці побоювання стали після прочитання статті в Business New Europe. Правда зовсім з несподіваного боку. «Як і було заплановано, майже рівно через рік після того, як в Литві був відкритий тендер на будівництво нової атомної електростанції, процес підійшов до кінця. Лише один момент прошел не за планом: закінчився він повним провалом», — пише видання. Якби було названо ім'я переможця, якому дістанеться 49–процентна доля в проекті, що оцінюється в 4 — 6 мільярдів доларів, це був би величезний крок. Тоді Литва змогла б переконати Естонію, Латвію і Польщу нарешті підписати какие–нибудь документи, що зобов'язали, по будівництву литовської АЕС, а не просто виступати з підбадьорюючими заявами. Як видимий, екологія тут зовсім ні при чому.

Голова комітету з атомної енергетики при литовському парламенті Рокас Жілінськас бачить в цій історії «руку Москви»: «У мене є дані, що Росія відлякала останніх що потенційних бажають зробити інвестиції в литовський проект шляхом шантажу і обіцянок». Хоча доказів наведено не було, тому до цієї заяви варто віднестися як до теорії, що вимагає доказу. Проблема для Литви, як її бачить Business New Europe, полягає в наступному: якщо Литва каким–то дивом зможе сформулювати свій генеральний план, то, навіть по найоптимістичніших прогнозах, нова АЕС почне генерувати електроенергію лише в 2020 році, а то і пізніше. До цього часу Росія повинна побудувати свою станцію в Калінінграді, а Білорусь — під Островцом.

Нагадаю, планується, що перший енергоблок нашої станції буде введений в експлуатацію в 2016 році, другий — в 2018–м. Коли я в Мінську запитав Далю Грібауськайте про можливість будувати АЕС разом, вона відповіла, що це важкоздійснюваний, практично неймовірно. Але час летить нестримно. І сьогодні у Вільнюсі вже по-іншому розставляють акценти. Голова парламентського комітету з економіки Дайнюс Будріс стверджує, що після провалу тендеру по Вісагинськой АЕС варто поцікавитися проектами, здійснюваними в сусідніх країнах. «Надії на те, що проекти балтійської і білоруської АЕС лопнуть, а литовський конкурс залучить масу інвесторів, були всього лише заспокоєнням себе, — говорить політик. — Час задуматися про можливість брати участь в каком–либо з проектів, що проводяться в сусідніх країнах». Що ж, це зовсім інша розмова.

Автор публікації: Ігор КОЛЬЧЕНКО

Білорусь має одні з кращих показників житлового будівництва серед країн СНД

Принципи формування ціни будівництва АЕС в Білорусі будуть обговорені 20-21 травня в Мінську

АЕС: питання і відповіді

Розмір пільгового кредиту на будівництво житла збільшений до 100%

Єдина Росія почула Медведева: поправки до закону про час вже в Думі

Запись опубликована в рубрике Не будьте байдужими. Добавьте в закладки постоянную ссылку.

Комментарии запрещены.