Болісний вибір

Про кредити

Моя московська приятелька днями прислала лист по електронній пошті. Поскаржилася, що у сина, що живе в Канаді, проблеми. Узяв в кризисний рік кредит під 6 відсотків річних, тепер доводиться виплачувати. Адже це так невигідно! Зараз той же канадський банк пропонує клієнтам кредити вже під 4 — 4,5 відсотка річних.

Прочитала я лист і подумала: нам би ці проблеми. Для мене, наприклад, пільговий кредит на споживчі потреби — для придбання товарів білоруського виробництва — під 10 відсотків річних вже за щастя. У Могильові, де я живу, кредити під такі відсотки пропонує єдиний банк. Всі інші — від 16,5 до 18,5. І нічого, люди беруть гроші у борг і більшість вчасно розраховується. Але все таки хотілося б за користування позиковими засобами платити менше.

Подзвонила знайомому банкірові, в якого завжди консультуюся по кредитних питаннях. І запитала: коли у нас подешевшають кредити до такого рівня, як, наприклад, в Канаді. У відповідь він лише посміявся: а ти знаєш, звідки беруться так звані кредитні ресурси? З власних засобів банку і інших капіталів, які він залучає, — вкладів підприємств, населення. Ось особисто ти готова розмістити свої «кровні» на рік або два під 1 відсоток?

Я, звичайно, чесно відповіла, що краще куплю валюту і зберігатиму її будинки «в кубушці». Ну так от, продовжив мій консультант, жоден банк не може, образно кажучи, «продавати» гроші дешевше, ніж «купує». Прогорить. Як будь-яка установа, аби існувати, він повинен мати прибуток. Раз за кордоном недорогі кредити, значить, і вклади там розміщують під 1 — 2 відсотки річних, рахуючи це достатньо вигідним.

Розмова з фахівцем змусила задуматися. І насправді: чи готові ради дешевих кредитів нести свої заощадження в банк на менш вигідних умовах?

Сусідка, що виплачує кредит, постійно скаржиться на великі відсотки. Але, коли мова зайшла про вклади на «закордонних» умовах, вона обурилася ще більше. Мов, а чого ради я свої гроші кудись «за просто так» понесу?! Кредит віддаси і забудеш, не все життя по ньому виплачувати. А копити «капітали» на рахунку вигідно лише під великі відсотки. Точно так вважає і її рідна сестра, хоч доки жодних заощаджень не має. Для обачливої пані поважно, аби була можливість на вкладі «піднятися». Хоч би чисто теоретична.

Могильовські старички, подружжя Владимир Іванович і Любов Прокофьевна Зайцеви, відразу сказали, що лише великі відсотки привчили свого часу багатьох пенсіонерів зберігати гроші в банках, а не удома під простирадлами. А водій маршрутного таксі Олег Самуйлов, який віз мене на роботу, почувши «дивне» питання, виголосив цілий монолог. Мовляв, хоч в самого грошей на рахівницях немає, але батько і мати за рахунок відсотків від вкладів мають істотну надбавку до пенсії. А кредит ним і дарма не потрібний.

А що думають із цього приводу фахівці? Геннадій Фролов, муж колеги, економіст за освітою, довго зважував все «за і проти». Що все ж краще — дешево віддавати і дешево брати, як у них, або, навпаки, дорого розміщувати і відповідно дорого отримувати, як у нас. Він морщив лоб, теребив мочку вуха і бурмотав собі під ніс: «Інфляція, зростання цін, підвищення зарплати». Так нічого для себе і не вирішивши, Геннадій мудро відмітив, що все залежить від безлічі чинників. І те, що зручно одному, може зовсім не сподобатися іншому.

Особисто я після всіх розмов прийшла до певного виводу: ми хочемо мати дешеві кредити, але не готові розміщувати гроша в банках під невисокі відсотки. Такий ось парадокс. І як зняти це протиріччя?

Автор публікації: Ірина МЕНДЕЛЬОВА

Кредитна яма

Запись опубликована в рубрике Проблеми суспільсва. Добавьте в закладки постоянную ссылку.

Комментарии запрещены.